Кодо / Монко

Кодо — японський шлях пахощів, а монко, або monkō, буквально спрямовує увагу на «слухання» аромату. Замість швидкого оцінювання запаху практика пропонує спостерігати, як невеликий шматочок ароматичної деревини змінюється під делікатним непрямим теплом. Матеріал не підпалюють: його кладуть на слюдяну пластинку ginyō над вугіллям, прихованим і відрегульованим у шарі підготовленої золи. Базовий набір включає курильницю kikigōro, вугілля, золу, ginyō та інструменти для формування поверхні й безпечного переміщення гарячих елементів. Початківцю важливіші стабільний слабкий жар, маленька порція деревини й спокійне спостереження, ніж складні церемоніальні правила. Усі частини слід використовувати на негорючій поверхні та залишати до повного охолодження.